Якщо в асортименті Вашої роздрібної мережі вже є кілька ВТМ, Ви не з чуток знаєте, наскільки тривалим і трудомістким є процес створення дієтичної добавки. Розробка складу, пошук сировини, виробничого майданчика, створення дизайну упаковки, розставлення по аптеках, навчання і мотивація провізорів — і це далеко не все.
І ось, коли пройдено такий довгий і складний шлях, всі готові видихнути з полегшенням, зазвичай забувають про останній, але не менш важливий момент — маркування. Вирішальна важливість цього етапу з’ясовується, коли після візиту перевіряючих органів доводиться знімати дієтичну добавку з продажу через помилки у маркуванні.
Чому так важливе маркування? Тим більше, що є поширеною думка: «Та хто його читає?» Повірте, читають. І не тільки. Але і штрафують за порушення.
Дієтичні добавки відносяться до харчових продуктів. Тому основним законодавчим документом є Закон України «Про інформацію для споживачів з харчових продуктів».
При цьому всі розуміють, що різниця між капсулами або таблетками з екстрактами і вітамінами і, наприклад, хлібом, м’ясом і рибою вельми істотна. Тому положення Закону доводиться адаптувати саме до категорії дієтичних добавок. Для чого потрібно враховувати вимоги інших законодавчих актів, при чому не тільки українських «наказів» і «постанов», а й європейських директив і регламентів, не кажучи вже про «scientific opinions» Європейського агентства з безпеки продуктів харчування та інших експертних організацій.
Одним з головних вимог до маркування є чітка вказівка назви категорії продукту — «Дієтична добавка». Ця назва має бути в основному полі видимості упаковки разом з торговою назвою і кількістю продукту. Цей аспект відстежує АМКУ, і вже були прецеденти, коли компанії карали за невиконання цієї вимоги.
Найбільш яскравий приклад: зображення апельсину на упаковці вітаміну С. В очах споживача це добре, тому що говорить про приємний апельсиновий смак таблетки, а в очах контролюючих органів це — «введення споживача в оману», так як у складі таблетки немає апельсину!
Штрафи за такі порушення можуть коливатися від 20 000 до 150 000 гривень за кожне порушення, в залежності від того, чи завдано шкоди здоров’ю споживача. І, за нашим досвідом, будь-яке «введення в оману», на думку перевіряючих органів, буде завдавати непоправної шкоди. Таким чином, штраф за один продукт може доходити до 500 000 гривень.
Другий важливий аспект — рекомендації щодо вживання. Для чого ця добавка? Який вплив вона робить на організм? Зазвичай в цьому питанні політ фантазії не має меж. Хоча, насправді, обмеження тут є досить жорсткими. Всі зазначені рекомендації повинні підтверджуватися науковими дослідженнями (зауважте, не статтями в інтернеті, а саме дослідженнями). Саме тут ми часто змушені звертатися до матеріалів європейських експертних організацій.
Тому наша порада — не нехтувати таким, здавалося б, «неважливим» питанням, як маркування, звернути на нього увагу, щоб продукт став дійсно ідеальним в усіх відношеннях. На Ваше замовлення, наші фахівці відділу якості розроблять маркування, що допоможе провізорам рекомендувати Вашу ВТМ і при цьому повністю відповідатиме законодавству України. Гарантія — на упаковці Вашої ВТМ наша компанія буде вказана, як відповідальна за маркування.
А хто зараз відповідає за маркування Ваших ВТМ?
Відстежуючи тенденції сучасного фармринку і спостерігаючи за успішним досвідом колег, Ви вирішили випустити Власну Торгову Марку в своїй аптечній мережі. Як це зробити ефективно і безпечно? На що треба звернути увагу?
Ось кілька порад, які допоможуть уникнути помилок при розробці і запуску ВТМ
У сезон респіраторних захворювань в аптеці зростає попит не тільки на вітамін С, а й на різноманітні засоби для підтримки імунної системи.
І коли до провізора звертається клієнт з питанням: «Дайте що-небудь для імунітету», то йому буває складно вибрати оптимальний засіб для рекомендації серед різних груп. А пропозиція більш ніж 3-4 препаратів, як Ви знаєте, катастрофічно знижує ймовірність покупки.
Що необхідно в такій ситуації?
Аскорбінова кислота в таблетках – популярний і часто перший ВТМ в аптечній мережі. І це зрозуміло – згідно з ринковими даними в середньому в 1 аптеці на місяць продається 150-200 упаковок “аскорбінки” зі значними сезонними коливаннями при середній вартості від 5 до 10 гривень за блістер.
Аптечний роздріб, попри всі застереження, — теж ринок. Віддаючи належне специфіці, пов’язаній з опікою пацієнта, моральними, етичними та законодавчими нормами, оператор ринку, природно, прагне підвищити рентабельність свого бізнесу, бажаючи платити гідну зарплату співробітникам, тримати достатні за площею приміщення і т.п. Один із шляхів підвищення маржинальності бізнесу — зниження собівартості продукції за рахунок витрат на просування.